Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

для стрільби

См. также в других словарях:

  • стрілецький — а, е. 1) Прикм. до стрілець. || Власт. стрільцеві, стрільцям; такий, як у стрільця. || Який складається зі стрільців (у 2 знач.). 2) Стос. до занять стрільбою, пов язаний зі стрільбою. || Признач. для стрільби. •• Стріле/цька збро/я вогнепальна… …   Український тлумачний словник

  • стріла — и/, ж. 1) Тонкий стрижень із загостреним кінцем або гострим наконечником, що його використовують для стрільби з лука. || Те, що нагадує своєю формою такий стрижень. || перев. мн., перен. Гострі, їдкі, дошкульні слова, фрази, спрямовані проти кого …   Український тлумачний словник

  • стріляний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до стріляти 2). 2) у знач. прикм. Який побував під вистрілами, в якого стріляли. || Який побував у боях, звик до бойових умов; обстріляний. 3) у знач. прикм., перен., розм. Який багато бачив, всього зазнав у своєму …   Український тлумачний словник

  • стріла — ли, ж. Гж. 1. Стріла; тонкий, загострений стрижень для стрільби з лука. 2. Рухома частина підіймальних машин, ескаваторів; назва довгих і вузьких деталей у різних механізмах, приладах …   Словник лемківскої говірки

  • дріб — дро/бу, ч. 1) збірн. Дрібні свинцеві кульки, що вживаються для стрільби з мисливської рушниці. 2) перен., збірн. Часто повторювані, короткі, переривчасті звуки, що виникають від ударів по чому небудь, під час стрільби. 3) мат. Число, що… …   Український тлумачний словник

  • мішень — і, ж. 1) Штучна або природна ціль за навчальної та тренувальної стрільби. || Об єкт для стрільби, влучання. 2) перен. Про того, хто є предметом нападок, глузувань, переслідувань …   Український тлумачний словник

  • зброя — ї, ж. 1) Знаряддя для нападу чи оборони. || Сукупність засобів для ведення війни, бою; озброєння. •• Автомати/чна збро/я автомати, кулемети, авіагармати та ін., у яких затвор спрацьовує для стрільби чергами. Бактеріологі/чна (біологі/чна) збро/я… …   Український тлумачний словник

  • щит — а/, ч. 1) Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. || Предмет, опуклість на чому небудь, що формою… …   Український тлумачний словник

  • дострілювати — юю, юєш, недок., достре/лити, лю, лиш, док. 1) перех.Добивати пострілами підстреленого. 2) тільки недок., перех. Витрачати всі запаси для стрільби. 3) тільки док., неперех. Досягнути якого небудь місця випущеною кулею, стрілою і т. ін …   Український тлумачний словник

  • люк — а, ч. 1) Отвір, звичайно з заслінкою, для проникнення вниз, усередину чого небудь. || Заслінка, дверцята, що прикривають такий отвір. 2) Отвір, що заміняє собою вікно. 3) спец. Отвір для засипання чого небудь або виймання зсередини чогось. 4)… …   Український тлумачний словник

  • куля — I і, ж. 1) Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі. Поверхня кулі. 2) Предмет, що має таку форму. Земна куля. •• Ку/ля зонд гумова куля, яка наповнена воднем і випускається у вільний політ із приладами для… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»